Предмет сторінки
Ця сторінка призначена для фахового орієнтування щодо газів і парів як хімічного фактора умов праці. Вона допомагає визначити, де можуть утворюватися або накопичуватися гази і пари, які дані потрібно зібрати, коли потрібні лабораторні дослідження або інструментальний контроль повітря, як результати використовують для гігієнічної оцінки, атестації робочих місць, медичних оглядів, допуску до робіт і планування профілактичних заходів.
Гази і пари можуть утворюватися під час випаровування розчинників, фарб, лаків, клеїв, пального, кислот, лугів, дезінфектантів, під час зварювання, горіння, бродіння, гниття, хімічних реакцій, заряджання акумуляторів, роботи двигунів внутрішнього згоряння, очищення ємностей, аварійного витоку або роботи у замкненому просторі.
Що оцінюється
Під час оцінювання газів і парів важливо встановити речовину, джерело виділення, форму перебування в повітрі, концентрацію в повітрі робочої зони, тривалість впливу, можливість накопичення, ефективність вентиляції, наявність газоаналізаторів, сигналізації, засобів захисту і порядку аварійного реагування.
Першим сигналом може бути запах, подразнення очей або горла, сонливість, запаморочення, скарги працівників, спрацювання газоаналізатора, зміна самопочуття під час конкретної операції або погіршення стану в певній зоні приміщення. Запах варто сприймати як сигнал для перевірки, а не як критерій безпеки.
Речовина або суміш
Назва речовини, склад суміші, паспорт безпеки, маркування, клас небезпеки, токсичність, подразнювальна, задушлива, легкозаймиста, вибухонебезпечна або відкладена дія.
Джерело виділення
Випаровування, витік, хімічна реакція, нагрівання, горіння, бродіння, зварювання, заряджання акумуляторів, робота двигуна, відкриття ємності, очищення резервуара або порушення герметичності системи.
Концентрація в повітрі робочої зони
Фактичний рівень речовини в повітрі, який визначається лабораторним дослідженням, інструментальним контролем або газоаналізатором і порівнюється з гігієнічним нормативом або безпечним режимом роботи.
Тривалість і характер впливу
Важливо врахувати тривалість операції, частоту повторення, короткі пікові епізоди, зміну концентрації протягом зміни і перебування працівника в зоні виділення.
Можливість накопичення
Гази і пари можуть накопичуватися в низинах, приямках, колодязях, резервуарах, підвалах, траншеях, погано вентильованих приміщеннях або замкнених просторах.
Киснева недостатність
Окремі гази можуть витісняти кисень або утворювати атмосферу, непридатну для дихання. У таких ситуаціях потрібен контроль кисню, порядок входу, зв’язок, рятування і спеціальні засоби захисту.
Пожежна і вибухова небезпека
Легкозаймисті гази і пари можуть утворювати вибухонебезпечні суміші з повітрям. Для оцінки важливі джерела запалювання, статична електрика, вентиляція, концентрація, герметичність систем і контроль доступу.
Основні групи газів і парів
Для практичної оцінки потрібно розуміти назву речовини, характер її дії, спосіб утворення і поведінку в повітрі робочої зони.
Токсичні гази і пари
Речовини, які можуть спричиняти гостре або хронічне отруєння, ураження нервової системи, печінки, нирок, крові, органів дихання або інших систем організму.
Подразнювальні гази і пари
Хлор, аміак, кислоти, луги, озон, оксиди азоту або інші речовини можуть подразнювати очі, ніс, горло, дихальні шляхи і шкіру.
Задушливі гази
Речовини, які можуть витісняти кисень або порушувати його використання організмом. У таких ситуаціях потрібно оцінювати концентрацію речовини і вміст кисню.
Легкозаймисті гази і пари
Пари розчинників, пального, пропан, метан, водень або інші речовини можуть створювати пожежну чи вибухову небезпеку. Особливої уваги потребують витоки, низини, замкнені простори і джерела запалювання.
Пари органічних розчинників
Можуть утворюватися під час роботи з фарбами, лаками, клеями, очищувачами, знежирювачами, паливом або іншими леткими рідинами. Важливо врахувати леткість, температуру, площу відкритої поверхні, вентиляцію і контакт зі шкірою.
Гази, що утворюються під час процесу
Оксиди азоту, озон, чадний газ, сірководень, продукти горіння, бродіння, гниття, заряджання акумуляторів або хімічних реакцій можуть з’являтися як результат процесу.
Де можуть виникати гази і пари
Робота з розчинниками, фарбами, клеями і лаками
Пари можуть виділятися під час відкриття тари, нанесення, сушіння, очищення інструменту, знежирення, переливання або зберігання речовин у відкритих ємностях.
Пальне, мастила і нафтопродукти
Пари пального можуть накопичуватися біля відкритих ємностей, у приямках, резервуарах, підвалах, транспортних засобах, складах або під час зливання, переливання і очищення.
Зварювання, різання і горіння
Під час зварювання і термічних процесів можуть утворюватися гази, зокрема озон, оксиди азоту, чадний газ або інші продукти реакцій. Окремої уваги потребує зварювання в замкнених просторах, де захисні гази можуть витісняти повітря.
Замкнені простори, ємності, колодязі і резервуари
Небезпека може бути пов’язана з нестачею кисню, токсичними газами, горючими парами, залишками речовин, гниттям, бродінням, очищенням або попереднім вмістом ємності. Перед входом потрібна оцінка атмосфери, а під час робіт може знадобитися повторний контроль.
Холодильні, газові та технологічні установки
Витоки аміаку, вуглекислого газу, холодоагентів, природного газу, пропану або інших речовин можуть створювати ризик отруєння, задухи, обмороження, пожежі або вибуху.
Акумуляторні, зарядні та енергетичні приміщення
Під час заряджання акумуляторів може утворюватися водень. Важливі вентиляція, контроль джерел запалювання, справність обладнання і порядок заряджання.
Склади і місця зберігання хімічних речовин
Пари можуть виділятися під час негерметичного зберігання, пошкодження тари, несумісного зберігання, проливання, нагрівання або недостатньої вентиляції.
Дані, які потрібні для фахової оцінки
Щоб оцінка газів і парів була корисною, потрібно описати речовину, джерело виділення, реальну операцію, вентиляцію, можливість накопичення, ризик кисневої недостатності, пожежовибухову небезпеку і порядок контролю повітря.
Опис робочого місця або робочої зони.
Назва речовини, суміші або процесу, який може виділяти гази чи пари.
Паспорт безпеки, маркування, технічна документація і дані виробника.
Форма виділення: газ, пара, продукт горіння, продукт реакції, витік, випаровування, залишки в ємності.
Температура речовини і робочого середовища.
Площа відкритої поверхні рідини або матеріалу, з якого випаровуються пари.
Тривалість операції і частота її повторення протягом зміни.
Кількість працівників у зоні впливу.
Чи перебувають поруч інші працівники, які не виконують операцію.
Наявність загальнообмінної вентиляції, місцевої витяжки, укриттів, герметизації або автоматизації.
Наявність газоаналізаторів, сигналізації, контролю кисню, контролю вибухонебезпечної атмосфери.
Можливість накопичення газів або парів у низинах, колодязях, ємностях, підвалах, траншеях або замкнених просторах.
Джерела запалювання, гарячі поверхні, іскри, статична електрика або електрообладнання.
ЗІЗ органів дихання, очей, шкіри, рукавички і спецодяг.
Результати попередніх лабораторних досліджень, інструментальних вимірювань або показання газоаналізаторів.
Скарги працівників: запах, подразнення очей або горла, кашель, головний біль, сонливість, запаморочення, нудота, слабкість, утруднене дихання.
Як підготувати лабораторне дослідження або інструментальний контроль
Перед дослідженням потрібно описати реальну операцію: яка речовина використовується або утворюється, коли відбувається найбільше виділення газу чи пари, скільки триває операція, де перебуває працівник, як працює вентиляція, чи є герметизація, місцева витяжка, газоаналізатор, сигналізація або ЗІЗ.
День дослідження має відповідати типовому режиму роботи. Якщо вимірювання проводиться тоді, коли речовина не використовується, тара закрита, обладнання не навантажене, вентиляція працює нетипово або температура нижча за звичайну, результат може не показати фактичного впливу на працівника.
Що варто уточнити до оцінки
Яка операція створює найбільше виділення газу або пари.
Чи є короткі пікові епізоди: відкриття ємності, переливання, очищення, зливання, нагрівання, змішування, аварійний витік.
Де перебуває працівник відносно джерела.
Чи працює місцева витяжка або загальнообмінна вентиляція під час операції.
Чи може речовина накопичуватися в низинах, резервуарах, колодязях, траншеях або замкнених просторах.
Чи є джерела запалювання.
Чи є потреба в контролі кисню або вибухонебезпечної атмосфери.
Чи були зміни речовини, постачальника, тари, температури, вентиляції або технології.
Мета оцінки - перевірити повітря робочої зони в тих умовах, у яких працівник реально може вдихати гази або пари.
Коли потрібні вимірювання або спеціальна оцінка
Вимірювання або спеціальна оцінка потрібні, якщо під час роботи використовуються або утворюються гази чи пари, працівник перебуває в зоні їх впливу, є ризик накопичення, кисневої недостатності, отруєння, пожежі або вибуху, змінюються речовини, тара, технологія, вентиляція, температура або з’являються скарги працівників.
Використовуються розчинники, фарби, лаки, клеї, знежирювачі, пальне або леткі рідини.
Є відкриті ємності, переливання, змішування, нагрівання, очищення або сушіння.
Робота виконується в резервуарі, колодязі, траншеї, підвалі, ємності або іншому замкненому просторі.
Є можливість кисневої недостатності або витіснення кисню.
Є ризик вибухонебезпечної атмосфери.
Використовуються балони, газові установки, холодильні системи або технологічні трубопроводи.
Працівники повідомляють про запах, подразнення, головний біль, сонливість, запаморочення, нудоту або утруднене дихання.
Потрібно перевірити ефективність вентиляції, герметизації, сигналізації або газоаналізаторів.
Лабораторні дослідження, газоаналізатори і гігієнічна оцінка
Для газів і парів можуть застосовуватися лабораторні дослідження повітря робочої зони, інструментальні вимірювання, стаціонарні або переносні газоаналізатори, індикаторні трубки, контроль кисню, контроль нижньої концентраційної межі поширення полум’я та інші методи залежно від речовини і ситуації.
Гігієнічна оцінка має враховувати речовину, концентрацію в повітрі робочої зони, тривалість впливу, пікові концентрації, шлях надходження, токсичність, можливість подразнення, задушливу дію, пожежовибухову небезпеку, ефективність вентиляції, скарги працівників і зміни технології після попередніх досліджень.
Гігієнічна класифікація праці базується на рівнях шкідливих виробничих факторів і їх перевищенні гігієнічних нормативів. Тому для газів і парів важливо мати фактично визначені рівні впливу, а не лише опис процесу або наявність запаху.
Газоаналізатор не замінює повну оцінку хімічного фактора, але може бути критичним для оперативного контролю небезпечної атмосфери, входу в замкнений простір, виявлення витоку, контролю кисню або вибухонебезпечності.
Як використовувати результати
Результати лабораторних досліджень, інструментальних вимірювань або газоаналізаторів використовують для гігієнічної оцінки умов праці, атестації робочих місць, визначення потреби в медичних оглядах, планування вентиляції, герметизації, сигналізації, аварійних процедур, підбору ЗІЗ і навчання працівників.
Порівняти фактичну концентрацію з гігієнічним нормативом.
Визначити операції, де виникають пікові концентрації.
Перевірити ефективність вентиляції, місцевої витяжки або герметизації.
Переглянути порядок зберігання, переливання, змішування, очищення і сушіння.
Оцінити ризик накопичення в низинах або замкнених просторах.
Перевірити потребу в газоаналізаторах, сигналізації, контролі кисню або вибухонебезпечності.
Підібрати або переглянути ЗІЗ органів дихання, очей, шкіри і рукавички.
Організувати медичні огляди там, де це обґрунтовано характером впливу.
Порівняти нові результати з попередніми після зміни речовини, технології, тари, температури, вентиляції або ЗІЗ.
Заходи керування газами і парами
Керування газами і парами потребує роботи з джерелом, вентиляцією, накопиченням, контролем атмосфери, пожежовибуховою небезпекою, ЗІЗ, навчанням і аварійним реагуванням.
Замінити речовину або процес
За можливості використовувати менш леткі, менш токсичні або менш пожежонебезпечні речовини, змінити спосіб нанесення, очищення, знежирення, сушіння або іншу операцію.
Зменшити виділення в джерелі
Тримати тару закритою, використовувати дозатори, закриті системи, герметичні ємності, автоматизоване переливання, нижчу температуру процесу або меншу площу відкритої поверхні.
Відводити забруднення біля джерела
Використовувати місцеву витяжну вентиляцію, укриття, витяжні шафи, бортові відсмоктувачі або інші рішення, які забирають пари чи гази в місці утворення.
Забезпечити загальнообмінну вентиляцію
Загальнообмінна вентиляція допомагає зменшувати концентрацію речовин у повітрі приміщення. Її ефективність потрібно перевіряти з урахуванням реального джерела, напрямку потоків повітря, перебування працівника і можливості накопичення.
Контролювати небезпечну атмосферу
Для замкнених просторів, витоків, горючих газів, кисневої недостатності або токсичних речовин потрібні газоаналізатори, сигналізація, контроль кисню, контроль вибухонебезпечності і порядок реагування.
Обмежити доступ і джерела запалювання
Позначити небезпечні зони, обмежити доступ, прибрати відкритий вогонь, іскри, гарячі поверхні, невідповідне електрообладнання і джерела статичної електрики.
Підібрати ЗІЗ
Респіратори, фільтри, ізолювальні апарати, окуляри, рукавички і спецодяг потрібно підбирати за речовиною, концентрацією, дефіцитом кисню, тривалістю роботи і аварійним сценарієм. Для кисневої недостатності або невідомої атмосфери потрібні спеціальні рішення, а не звичайний фільтрувальний респіратор.
Навчити працівників
Працівники мають знати, які речовини використовуються або утворюються, де можливе накопичення, як працює вентиляція і сигналізація, які симптоми не можна ігнорувати, коли потрібно залишити зону і кому повідомити про проблему.
Підготувати аварійне реагування
Для витоків, замкнених просторів, горючих атмосфер, токсичних речовин або кисневої недостатності потрібні сценарії евакуації, рятування, зв’язку, домедичної допомоги і заборони самовільного рятування без підготовки.
Особливі ситуації
Окремі ситуації потребують додаткової уваги, оскільки небезпечна атмосфера може виникнути швидко і без очевидних зовнішніх ознак.
Замкнені простори
Резервуари, колодязі, ємності, тунелі, підвали, приямки або траншеї можуть містити токсичні гази, горючі пари або атмосферу з нестачею кисню. Перед входом потрібні оцінка, вимірювання, вентиляція, контроль під час роботи, зв’язок і план рятування.
Киснева недостатність
Ризик може виникати через витіснення кисню інертними газами, вуглекислим газом, азотом, захисними газами, процесами гниття, горіння або хімічними реакціями. Потрібен контроль кисню, порядок входу, зв’язок, евакуація і спеціальні засоби захисту.
Легкозаймисті пари і гази
Пари розчинників, пального, пропан, метан, водень або інші речовини можуть утворювати вибухонебезпечну атмосферу. Важливо враховувати витоки, накопичення в низинах, рух парів до джерела запалювання, статичну електрику, вентиляцію і контроль доступу.
Розчинники і леткі рідини
Важливо враховувати леткість речовини, відкриту тару, площу випаровування, температуру, вентиляцію, контакт зі шкірою, пожежну небезпеку і сумісність рукавичок.
Балони і стиснені гази
Окрім хімічного впливу, балони мають ризик високого тиску, пошкодження вентиля, неконтрольованого викиду газу, падіння або неправильного транспортування.
Продукти горіння і робота двигунів
Чадний газ та інші продукти горіння можуть утворюватися під час роботи двигунів, генераторів, пальників, котлів або техніки в приміщенні. Особливо небезпечні погано вентильовані місця, гаражі, склади, підвали і замкнені простори.
Зварювання і захисні гази
Зварювання може створювати гази і пари, а захисні гази можуть витісняти кисень у замкнених або погано вентильованих місцях. Потрібно враховувати вентиляцію, склад матеріалу, режим зварювання, положення працівника і людей поруч.
Що часто недооцінюють
Запах як ненадійний показник небезпеки.
Накопичення газів і парів у низинах, приямках, резервуарах, траншеях або підвалах.
Кисневу недостатність під час роботи із захисними, інертними або витісняючими газами.
Короткі пікові концентрації під час відкриття ємності, переливання, очищення або нагрівання.
Працівників поруч, які не виконують операцію, але перебувають у зоні поширення парів.
Статичну електрику, іскри, гарячі поверхні або невідповідне електрообладнання.
Зберігання відкритої або негерметичної тари.
Погану роботу вентиляції через неправильний напрямок потоків повітря.
Звичайний фільтрувальний респіратор у ситуаціях кисневої недостатності або невідомої атмосфери.
Самовільне рятування працівника із замкненого простору без підготовки і засобів захисту.
Коли потрібна додаткова оцінка або медогляд
Додаткова оцінка потрібна, якщо змінилися речовина, постачальник, тара, температура, технологія, вентиляція, тривалість операції, кількість працівників у зоні, порядок зберігання або спосіб очищення. Також її варто проводити після скарг працівників, витоку, аварії, спрацювання сигналізації, зміни запаху або появи нової операції.
Медичний огляд має бути пов’язаний із реальною роботою: речовиною, концентрацією, тривалістю впливу, шляхами надходження, скаргами працівника, наявністю токсичних, подразнювальних, задушливих, сенсибілізуючих, канцерогенних або репродуктивно небезпечних факторів.
Стоп-сигнали
Ці ситуації є підставою зупинити небезпечну дію, вивести працівників із зони, провести або оновити контроль повітря, уточнити заходи і запустити порядок реагування.
Працівники відчувають різкий запах, подразнення очей або горла, головний біль, сонливість, запаморочення, нудоту або утруднене дихання.
Газоаналізатор або сигналізація показує небезпечну концентрацію, нестачу кисню або вибухонебезпечну атмосферу.
Робота виконується в замкненому просторі без попереднього контролю атмосфери.
Є витік газу, пари або невідомий запах.
Пари легкозаймистої речовини можуть контактувати з іскрами, відкритим вогнем, гарячими поверхнями або статичною електрикою.
Працівник використовує фільтрувальний респіратор у середовищі з можливою нестачею кисню або невідомою атмосферою.
Після зміни речовини, вентиляції, температури або технології вимірювання не оновлювалися.
У низинах, приямках, резервуарах або колодязях може накопичуватися газ чи пара.
План евакуації або рятування не визначений, не відпрацьований або неможливий у реальних умовах.