Предмет сторінки

Ця сторінка призначена для фахового орієнтування щодо пилу та аерозолів як хімічного фактора умов праці. Вона допомагає визначити, які дані потрібні для оцінки, коли потрібні лабораторні дослідження повітря робочої зони, як використовувати результати для гігієнічної оцінки, атестації робочих місць, медичних оглядів і профілактичних заходів.

Пил або аерозоль потрібно оцінювати в контексті конкретної роботи: який матеріал обробляється, де перебуває працівник, коли утворюється найбільша кількість частинок, як працює вентиляція, чи є повторне піднімання пилу і хто ще може перебувати поруч.

Що оцінюється

Під час оцінювання пилу та аерозолів важливо встановити, що саме утворюється в повітрі, з якого джерела, у якій концентрації, як довго працівник перебуває в зоні впливу і які заходи вже застосовуються.

Джерело утворення

Операція, обладнання, матеріал, інструмент або процес, під час якого частинки чи краплі потрапляють у повітря.

Склад пилу або аерозолю

Мінеральний, деревний, металевий, органічний, хімічний, біологічно забруднений або змішаний склад.

Дисперсність і фракція

Розмір частинок, здатність проникати в різні відділи дихальних шляхів, наявність волокон або ультрадисперсної фракції.

Концентрація в повітрі робочої зони

Фактичні результати лабораторних досліджень під час реальної роботи, зіставлені з гігієнічними нормативами.

Тривалість впливу

Короткі пікові епізоди, повторювані операції, більша частина зміни або періодичне перебування в пиловій зоні.

Шлях надходження

Вдихання, контакт зі шкірою або очима, забруднення одягу, рук, інструменту, поверхонь і побутових зон.

Основні типи пилу та аерозолів

Фахова оцінка має враховувати не тільки видиму кількість пилу, а й його природу. Однакова за виглядом хмара пилу може мати різний вплив залежно від складу, розміру частинок і умов роботи.

Аерозолі переважно фіброгенної дії

Мінеральний пил, який може впливати на легеневу тканину, зокрема пил із вмістом кристалічного діоксиду кремнію або інших фіброгенних компонентів.

Токсичні пилові та аерозольні речовини

Пил або аерозолі металів, хімічних речовин, сумішей чи технологічних продуктів, які можуть мати системну токсичну дію.

Подразнювальні аерозолі

Частинки або краплі, що подразнюють очі, горло, шкіру, слизові оболонки або дихальні шляхи.

Алергенні аерозолі

Деревний пил, біологічно забруднені матеріали, пліснява, окремі хімічні компоненти, смоли, клеї або домішки, здатні викликати сенсибілізацію.

Канцерогенні пилові фактори

Пилові фактори, для яких важлива стратегія максимального практичного зниження впливу, навіть коли результати порівнюють із нормативом.

Вибухонебезпечний пил

Деякі види органічного або промислового пилу можуть створювати пожежовибуховий ризик, особливо в замкнених об’ємах, фільтрах, циклонах або зернових системах.

Аерозоль може бути різним

Аерозоль - це частинки твердої або рідкої речовини в повітрі. На практиці це може бути пил від шліфування, дим від зварювання, туман фарби або масла, волокна ізоляційного матеріалу, аерозоль кислоти, лугу, дезінфектанта або мастильно-охолоджувальної рідини.

Для оцінки важливо називати не лише загальне слово "пил", а конкретну форму і джерело: зварювальний аерозоль, туман масла, деревний пил, цементний пил, пил від різання каменю, волокна під час демонтажу ізоляції, аерозоль під час розпилення фарби.

Де може утворюватися пил або аерозоль

Механічна обробка матеріалів

Різання, пиляння, свердління, шліфування, фрезерування, дроблення, зачистка, полірування, обробка каменю, бетону, цегли, кераміки, металу, деревини або композитів.

Робота з сипучими матеріалами

Завантаження, пересипання, фасування, змішування, транспортування, очищення бункерів, силосів, мішків, контейнерів або конвеєрів.

Термічні процеси

Зварювання, термічне різання, наплавлення, пайка, нагрівання покриттів або матеріалів, під час яких утворюється дим чи дрібнодисперсний аерозоль.

Фарбування, напилення і розпилення

Нанесення фарб, лаків, розчинів, масел, кислот, лугів, дезінфектантів або інших речовин у формі туману чи дрібних крапель.

Металообробка з мастильно-охолоджувальними рідинами

Робота верстатів, подача рідини, високі швидкості обробки, огородження, вентиляція і стан рідини можуть впливати на утворення туману, аерозолю або парів.

Демонтаж і ремонт

Роботи зі старими матеріалами, ізоляцією, покриттями, конструкціями, відходами руйнувань або матеріалами невідомого складу.

Прибирання і технічне обслуговування

Сухе змітання, продування стисненим повітрям, спорожнення пилозбірників, очищення фільтрів, ремонт аспірації або прибирання обладнання можуть створювати повторне запилення.

Дані, які потрібні для фахової оцінки

Щоб дослідження пилу та аерозолів було корисним, потрібно правильно описати реальну операцію і умови, в яких працівник перебуває під час впливу.

Опис робочого місця або робочої зони.

Матеріали, речовини або суміші, з якими працює працівник.

Операції, під час яких утворюється пил або аерозоль.

Склад пилу або аерозолю, якщо він відомий.

Наявність паспортів безпеки, маркування, технологічної документації або даних виробника.

Форма перебування речовини в повітрі: пил, дим, туман, волокна, аерозоль розчину, зварювальний аерозоль.

Тривалість операції і частота її повторення протягом зміни.

Кількість працівників у зоні впливу.

Чи перебувають поруч інші працівники, які безпосередньо не виконують пилову операцію.

Наявність місцевої витяжної вентиляції, аспірації, укриттів, кожухів, зволоження або пилопригнічення.

Спосіб прибирання: сухе змітання, стиснене повітря, промисловий пилосос, вологе прибирання.

Операції з очищення обладнання, заміни фільтрів, спорожнення пилозбірників або обслуговування систем аспірації.

Засоби індивідуального захисту органів дихання, очей, шкіри і спецодяг.

Результати попередніх лабораторних досліджень повітря робочої зони.

Скарги працівників: кашель, задишка, подразнення очей, сухість у горлі, висипи, головний біль, погіршення самопочуття після конкретної операції.

Чи використовуються наноматеріали, ультрадисперсні частинки або матеріали, які під час обробки можуть утворювати дуже дрібну фракцію.

Для деревообробки: порода деревини, сухість матеріалу, наявність плісняви, смол, клеїв, лаків, фарб або інших речовин.

Для металообробки: вид мастильно-охолоджувальної рідини, спосіб її подачі, швидкість інструменту, глибина різання, огородження і вентиляція.

Як підготувати лабораторне дослідження

Перед дослідженням потрібно описати реальну пилову або аерозольну операцію: який матеріал обробляється, що саме робить працівник, коли утворюється найбільша кількість пилу або аерозолю, скільки триває операція, чи працює вентиляція, чи є зволоження, чи застосовуються екрани, кожухи, аспірація або ЗІЗ.

День дослідження має відповідати типовому режиму роботи. Якщо вимірювання проводиться тоді, коли пилова операція не виконується, матеріал інший, вентиляція працює не так, як зазвичай, або обладнання не навантажене, результат може не показати фактичного впливу на працівника.

Що варто уточнити

Яка операція створює найбільше пилу або аерозолю.

Чи є короткі пікові епізоди: пересипання, завантаження, продування, сухе прибирання, відкриття мішків, демонтаж, шліфування, зварювання.

Де перебуває працівник відносно джерела.

Чи працює місцева витяжка або аспірація під час операції.

Чи є інші працівники поруч.

Чи змінювався матеріал, постачальник, технологія або спосіб обробки.

Чи є відкладений пил на поверхнях, спецодязі, обладнанні або проходах.

Чи проводяться операції з очищення пилозбірників, фільтрів, обладнання або систем аспірації.

Мета дослідження - оцінити повітря робочої зони під час реальної операції, коли працівник фактично зазнає впливу пилу або аерозолю.

Коли потрібні лабораторні дослідження

Лабораторні дослідження повітря робочої зони потрібні, якщо під час роботи утворюється пил, дим, туман, волокна або інші аерозолі, працівник перебуває в зоні їх впливу, змінюються матеріали або технологія, з’являються скарги працівників, проводиться атестація робочих місць або потрібно перевірити ефективність вентиляції, аспірації, пилопригнічення чи інших заходів.

Різання, шліфування, свердління, дроблення, пересипання або фасування матеріалів.

Зварювання, термічне різання, напилення або інші процеси з утворенням диму.

Робота з цементом, піском, каменем, бетоном, цеглою, керамікою, деревиною, металом або композитами.

Використання фарб, розчинів, масел, кислот, лугів, дезінфектантів або інших речовин у формі туману чи аерозолю.

Металообробка з утворенням туману мастильно-охолоджувальних рідин.

Робота з наноматеріалами, ультрадисперсними частинками або матеріалами, що утворюють дуже дрібну фракцію.

Демонтаж старих матеріалів, ізоляції, покриттів або конструкцій.

Очищення обладнання, спорожнення пилозбірників, заміна фільтрів або обслуговування систем аспірації.

Скарги працівників на кашель, задишку, подразнення очей, горла, шкіри або погіршення самопочуття після певної операції.

Зміна матеріалу, технології, вентиляції, способу прибирання або ЗІЗ.

Лабораторні дослідження і гігієнічна оцінка

Лабораторні дослідження повітря робочої зони дають можливість визначити фактичну концентрацію пилу або аерозолю і порівняти її з гігієнічним нормативом. Для аерозолів переважно фіброгенної дії важливими є результати вимірювань у період реальної роботи та співвідношення фактичної концентрації з ГДК.

Гігієнічна оцінка має враховувати склад пилу або аерозолю, концентрацію, тривалість впливу, кількість працівників у зоні, ефективність вентиляції, повторне піднімання пилу, ЗІЗ, скарги працівників і зміни технології після попередніх досліджень.

Гігієнічний норматив є основою для оцінки результатів лабораторного дослідження. Для канцерогенних, алергенних, сенсибілізуючих або особливо небезпечних пилових факторів варто планувати заходи на зниження впливу настільки, наскільки це технічно та організаційно можливо. Формальне порівняння з нормативом потрібно поєднувати з практичним зменшенням контакту працівника з фактором.

Видиме запилення допомагає побачити проблему, але рішення щодо класу умов праці, медоглядів і профілактичних заходів мають спиратися на результати лабораторних досліджень повітря робочої зони.

Як використовувати результати

Результати лабораторних досліджень використовують для гігієнічної оцінки умов праці, атестації робочих місць, визначення потреби в медичних оглядах, планування технічних і організаційних заходів, підбору ЗІЗ, перегляду вентиляції, аспірації, способів прибирання і навчання працівників.

Порівняти фактичну концентрацію з гігієнічним нормативом.

Визначити, які операції або робочі місця створюють найбільший вплив.

Перевірити ефективність місцевої витяжки, аспірації, укриттів, зволоження або пилопригнічення.

Переглянути спосіб прибирання і поводження з відкладеним пилом.

Оцінити вплив на працівників поруч із джерелом.

Підібрати або переглянути ЗІЗ органів дихання, очей, шкіри і спецодяг.

Організувати медичні огляди там, де це обґрунтовано характером впливу.

Порівняти нові результати з попередніми після зміни матеріалу, технології, вентиляції, прибирання або ЗІЗ.

Результати досліджень мають запускати управлінське рішення: технічне, організаційне, медичне або навчальне. Якщо після дослідження нічого не змінюється, варто окремо перевірити, чи правильно результати були використані.

Заходи керування пилом та аерозолями

Керування пилом та аерозолями варто починати з джерела утворення і технології. Респіратор є важливим засобом захисту, але він має доповнювати технічні та організаційні рішення, а не замінювати їх там, де пил можна зменшити або відвести від джерела.

Зменшити утворення пилу в джерелі

Змінити матеріал, спосіб обробки, швидкість процесу, інструмент, насадку, технологію або режим роботи так, щоб утворювалося менше пилу чи аерозолю.

Підтримувати інструмент у справному стані

Затуплені леза, диски, фрези або інший зношений інструмент можуть збільшувати утворення пилу. Технічний стан інструменту варто враховувати разом із вентиляцією, аспірацією і режимом обробки.

Застосувати пилопригнічення або зволоження

Використовувати вологе різання, зволоження, локальне змочування, туманоутворення або інші способи, які зменшують піднімання частинок у повітря.

Захоплювати пил безпосередньо біля джерела

Для пилових операцій доцільно використовувати місцеву витяжну вентиляцію, аспірацію, кожухи, відсмоктувачі на інструменті, пиловловлювачі та фільтрацію. Ефективність таких систем потрібно перевіряти під час реальної роботи, а не лише за фактом їх наявності.

Зменшувати утворення туману під час металообробки

Для мастильно-охолоджувальних рідин важливо контролювати спосіб подачі, тиск, швидкість потоку, огородження верстата, вентиляцію і стан системи. Подача рідини має відповідати реальній операції і не створювати зайвого аерозолю.

Обмежити перебування працівників у зоні впливу

Організувати роботу так, щоб у пиловій зоні перебували лише потрібні працівники, скоротити час перебування, відокремити суміжні роботи і не допускати випадкового впливу на людей поруч.

Організувати безпечне прибирання

Сухе змітання і продування стисненим повітрям можуть повторно піднімати пил у повітря. Перевагу слід надавати промисловим пилососам, вологому прибиранню або іншим способам, які не створюють повторного запилення.

Контролювати пил під час обслуговування систем пиловидалення

Спорожнення пилозбірників, очищення фільтрів, ремонт аспірації або прибирання обладнання можуть створювати значний короткочасний вплив. Для цих операцій потрібні окремі безпечні процедури.

Використовувати належну фільтрацію

Для окремих видів пилу доцільні промислові пилососи або системи пиловловлювання з відповідними фільтрами, зокрема HEPA-фільтрацією там, де це обґрунтовано характером пилу і вимогами безпеки.

Підібрати ЗІЗ

Респіратори, окуляри, щитки, рукавички і спецодяг потрібно підбирати з урахуванням складу пилу або аерозолю, концентрації, тривалості впливу, щільності прилягання і сумісності з іншими ЗІЗ.

Навчити працівників

Працівники мають знати, які операції створюють найбільший пил або аерозоль, як користуватися вентиляцією і ЗІЗ, чому небезпечне сухе прибирання, коли повідомляти про несправність витяжки або погіршення самопочуття.

Особливі ситуації

Окремі пилові або аерозольні ситуації потребують додаткової уваги через склад речовини, розмір частинок, можливу фіброгенну, алергенну, токсичну, канцерогенну або пожежовибухову дію.

Кристалічний діоксид кремнію

Може утворюватися під час робіт із каменем, бетоном, цеглою, керамікою, піском або іншими мінеральними матеріалами. Особливої уваги потребують різання, шліфування, свердління, дроблення і сухе прибирання.

Азбестові волокна

Можуть потрапляти в повітря під час пошкодження, демонтажу, свердління, різання або руйнування азбестовмісних матеріалів. Такі роботи потребують окремого планування, обмеження доступу, пилопригнічення, спеціального захисту і контролю відходів.

Деревний пил

Утворюється під час пиляння, шліфування, фрезерування, обробки деревини або деревних плит. Важливо враховувати породу деревини, сухість матеріалу, наявність плісняви або біологічного забруднення, аспірацію, прибирання, пожежовибуховий ризик, подразнювальну, алергенну і канцерогенну дію окремих видів деревного пилу.

Зварювальний аерозоль

Залежить від матеріалу, електродів, покриттів, режиму зварювання, вентиляції і положення працівника. Ризик може стосуватися також працівників поруч.

Аерозолі фарб, лаків, масел, кислот або лугів

Тумани і дрібні краплі можуть потрапляти в дихальні шляхи, на шкіру, очі або одяг. Для оцінки важливі склад речовини, спосіб нанесення, вентиляція, тривалість і захист.

Аерозолі мастильно-охолоджувальних рідин

Під час металообробки можуть утворюватися тумани, аерозолі або пари мастильно-охолоджувальних рідин. Для оцінки важливі вид обробки, спосіб подачі рідини, швидкість інструменту, глибина різання, близькість працівника до верстата, наявність кожухів, вентиляції, обслуговування обладнання і стан самої рідини.

Наноматеріали і ультрадисперсні частинки

Наноматеріали або ультрадисперсні частинки можуть мати інші властивості, ніж та сама речовина у звичайній формі. Для оцінки важливі розмір, форма, площа поверхні, склад, розчинність, агрегація, спосіб роботи з матеріалом, суха або рідка форма, ступінь ізоляції процесу, вентиляція, прибирання і можливість потрапляння частинок у дихальні шляхи, на шкіру або до травного тракту.

Відкладений пил

Пил на поверхнях, балках, обладнанні, світильниках, спецодязі, фільтрах, мішках пилозбірників або проходах може повторно підніматися в повітря під час руху, прибирання, вібрації, продування, спорожнення пилозбірників, технічного обслуговування або демонтажу.

Що часто недооцінюють

Дрібний пил, який майже не видно, але який може потрапляти глибоко в дихальні шляхи.

Пікові епізоди: пересипання, завантаження, сухе прибирання, продування, відкриття мішків, демонтаж.

Працівників поруч, які не виконують пилову операцію, але перебувають у тій самій зоні.

Повторне піднімання відкладеного пилу з поверхонь.

Зміну матеріалу або постачальника, через яку змінюється склад пилу.

Породу деревини, її сухість, наявність плісняви, смол, клеїв, лаків, фарб або інших речовин, які можуть змінювати характер впливу пилу.

Несправну або формально працюючу вентиляцію, яка фактично не захоплює пил біля джерела.

Операції зі спорожнення пилозбірників, очищення фільтрів або обслуговування аспірації.

Неправильно підібраний респіратор або відсутність перевірки щільності прилягання.

Пил на спецодязі, який працівник переносить у побутові приміщення або додому.

Мастильно-охолоджувальні рідини як джерело туману або аерозолю під час металообробки.

Наноматеріали, ультрадисперсні частинки або дуже дрібну фракцію, яка потребує окремої уваги.

Коли потрібна додаткова оцінка або медогляд

Додаткова оцінка потрібна, якщо змінилися матеріали, постачальник, технологія, вентиляція, спосіб прибирання, ЗІЗ, тривалість операції або кількість працівників у зоні впливу. Також її варто проводити після скарг працівників, аварійного викиду, демонтажу старих матеріалів, зміни складу речовин або виявлення відкладеного пилу.

Медичний огляд має бути пов’язаний із реальною роботою: складом пилу або аерозолю, концентрацією, тривалістю впливу, шляхами надходження, скаргами працівника, наявністю фіброгенних, токсичних, алергенних, канцерогенних або сенсибілізуючих факторів.

Працівник регулярно виконує пилові операції або перебуває поруч із джерелом пилу.

Працівник працює з матеріалами, що можуть містити кристалічний діоксид кремнію, азбест, токсичні метали або канцерогенні речовини.

Працівник виконує зварювання, шліфування, різання, фарбування, напилення або демонтаж.

Працівник працює з мастильно-охолоджувальними рідинами, наноматеріалами або дуже дрібнодисперсними частинками.

Є скарги на кашель, задишку, подразнення очей, горла, шкіри, висипи або погіршення самопочуття після конкретної операції.

Після зміни технології або вентиляції результати лабораторного дослідження не оновлювалися.

Стоп-сигнали

Ці ситуації є підставою переглянути умови, провести або оновити лабораторні дослідження, уточнити заходи та не залишати ситуацію без управлінського рішення.

Пил або аерозоль видно в повітрі під час звичайної роботи.

Працівники кашляють, скаржаться на задишку, подразнення очей, горла або шкіри після конкретної операції.

Пилова операція виконується без місцевої витяжки, аспірації, зволоження або іншого технічного рішення.

Для прибирання використовують сухе змітання або стиснене повітря, через що пил знову піднімається в повітря.

Під час спорожнення пилозбірників, очищення фільтрів або обслуговування аспірації утворюється помітний пил.

Після зміни матеріалу, технології, вентиляції або ЗІЗ лабораторні дослідження не оновлювалися.

Працівники поруч не захищені від пилу або аерозолю.

Респіратор використовується як основний захід там, де можна зменшити пил у джерелі або відвести його вентиляцією.

Є підозра на азбест, кристалічний діоксид кремнію, токсичний або канцерогенний пил, але роботи виконуються як звичайні.

Використовуються наноматеріали або дуже дрібнодисперсні частинки без окремої оцінки.